Вода дає і забирає.
Вона приносить і змиває.
Як туга душу розриває
Життям від Бога напуває.
Коли ж душа любовю мліє.
Як від роси трава біліє
І в кожній капельці алмаз-
То щастя,що прийшло до нас!
Зникає без тепла вода.
У рай приходить пустота.
Колючим снігом в очі віє
Холодний морок скрізь біліє.
Та сонечко усіх зігріє.
Теплом своїм всіх огортає
І у місцях де сніг зникає
Тебе підсніжник зустрічає
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2015
автор: nikola148