краплини крові наче осінні бедрики
(інертні)
і в цій кімнаті (лежачи на спині)
лечу
у Лету
ступінь зречення
став хронічним
та й суцільним
а колись ми розгадували з тобою хмари
і дорогами довго блукали
ми єднались ногами
ти заплачеш скоріше для форми щоб скоріше
забивати цвяхи
спускати в яму
а потім йти пішки
чути rasmus
у звичній старій маршрутці
стерти номер/стерти спогад і перевзутись
у твоєму майбутньому будуть шипи та ружі
а щодо мене усе достеменно ввірено небом
Я ЙДУ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591052
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.07.2015
автор: Принц Флорізель