І знову пахне липа медом,
Гудуть і бджоли, і джмелі,
І під липневим, синім небом,
Я біля липи захмелів…
Розбіглось сонечко зі сходу,
Цілує липові квітки
І дивиться дівча на вроду,
Сплітає із квіток вінки.
А потім їх опустить в річку
І попливе вінок у даль,
І заплете у коси стрічку,
Зіграє для душі скрипаль…
Бо хтось з ріки вінок дістане,
Усе, що мріяла – збулось...
І прийде ніжне і кохане,
Що для дівчини віднайшлось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2015
автор: Віталій Назарук