Навіщо плач, навіщо сміх
І пісня солов'їна?
Коли палає у вогні
Вся наша Україна.
Тебе чекаю день і ніч,
І день і ніч молюся.
Я білим снігом в заметіль
До тебе пригорнуся.
Надію залиши мені, нейди.
Тебе я крилами закрию від біди.
Розлука в серці залишає цю печаль.
Як жаль...як жаль... як жаль.
Навіщо день, навіщо ніч,
Навіщо мені ранок?
Коли без тебе в самоті
Стрічаю я світанок.
До тебе зорями вночі,
Коханий, посміхнуся.
А в літню спеку напою,
До рук дощем проллюся.
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2015
автор: Зоя Журавка