Білі сходинки, чорні сходинки
До містка між життям і вічністю.
У душі несуттєві спогади,
В голові ще думки невічливі.
Біла сходинка поміж чорними
Поряд з ними помітно звужена.
Поміж чорними біла сходинка
Зазвичай не життя-ілюзія.
Тут не бажано зупинятися.
Будувати пісчані куполи.
Марно тішитися, кохатися.
Через мить все закінчеться муками.
І полізеш з душей роздертою
По вже звичній і мрячній сходинці.
І не жити тут, і не вмерти тут.
Але це вже життя-в подробицях.
То навіщо бруднити фарбами,
Малювати квітки на чорному?
Білий колір вдихати жабрами?
Все, що світле-то ілюзорно є.
В голові ще думки невічливі,
У душі несуттєві спогади.
До містка між життям і вічністю
Білі сходинки,чорні сходинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589808
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2015
автор: amoremia