На вісі Життя є десь мій антипод.
Далеко чи близько-але в антисвіті.
В нього як в мене такий же народ.
В якому є всякі…голодні і ситі.
Розвівши «плюс» з «мінусом» в різні боки
Бог Світ сотворив і в мирі тримає.
Все є ніщо-бо воно з пустоти
Але в Божих руках все оживає!
Якщо мій «мінус Я» буде іншим-
Наш надлишок вбє пустоту.
Я мушу в житті бути чуточку гіршим
Щоб знищити «плюсом» мить не святу!
А якже Душа-пустота її родич?
Вона також зникне у тьмі?
Хто полюс зєднає,чия вона здобич?
Чи в «мінус» ми пхаємо душу самі?
Бог дав Душі вибір…у тілі притулок.
Як воно Душу буде хранить?
Чи вернеться до Бога божий дарунок
Чи знігелює за мить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589206
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.06.2015
автор: nikola148