Я намрію…

         

Я  намрію  твій  образ  сонний,
На  плечі  волошкового  поля.
Де  лиману  повів  озонний,
Уплітає  в  галуззя  тополя.  
Де  опалі  зірниць  просинки,  
Полохливо  збирають  куріпки.  
Діамантом  бринять  росинки,
Будяків  розцвітивши  очіпки.
Мак  шаріється  між  колосся,
Вже  давно  жовтобокої  ниви.
Спориші  намивають  волосся,
У  теплі  полудневої  зливи.
Де  веселки  схилившись  низько,
П’ють  з  ріки  барвінкову  воду.
Я  намрію,  що  зустріч  близько…
Чи  кохання  приймеш?!  В  нагороду.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2015
автор: Осіріс