ГОВОРИЛА МАМА...
Скажи адже ти ж мене кинула
Ти ж любов мою зрадила
Думка мамина пізно вплинула
Мама поганого б не порадила
Знову в любов я повірив даремно!
Адже вона тепер того не варта
У наш час важкий і буремний
Неможливо отримати фарта
А мама ж мені тоді говорила
Та на жаль я поради її не послухав!
Аж любов свої двері закрила
Тоді коли я закохався по вуха
Як тепер був би я радий
Час назад повернути
Чом я мамині поради
Не зумів тоді збагнути
А мама постійно ж мені казала
Та до мене дійшло надто пізно
Ти ж зовсім мене не кохала
І тепер плачу я слізно
Мамо пробачте що я був неуважний
Що Вас слухав так рідко
Бо життя не листок бумажний
І тепер на душі так гірко
Мама моя була права
Тепер буду я слухати маму
Ой не легка то справа
Знайти дівчину таку саму
Я багато вже чекаю
Та знайти не можу
Я давно уже шукаю
Дівчину на маму схожу
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 22 апреля 2014 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2015
автор: Міша Стан