Колись давно
ми будемо любити.
Птахів, народжених
з шкарлуп надбитих,
тримати у руках
і видихати
їх голос,
наче власний свій
крилатий.
Ми будемо
звивати
їхні гнізда
у статуй паркових
в роздутих ніздрях.
Колись давно...
ми будемо, як люди,
зітхати про любов
в пташиних грудях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587843
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Маріанна Вдовиковська