Юлії Костюкевич
Ти можеш приховати
від світу
свій інстинкт
саморуйнування
самознищення
але Ти ніколи самостійно
не перестанеш себе
мучити
катувати
вбивати
і нищити
бо не знатимеш
про існування
інших
куди кращих ініціатив
народжених любов'ю
і щирістю
та звичайною потрібністю
допомогою один одному
в розфарбуванні
оцих до болю однакових
днів
майбутнє за стінами
проситься
дихає
стукає в шибки
шкрябає в двері
просить впустити
хоче присутності
щоб ожило Твоє літо
знаменнями небуденності
й радості гімном
розквітло
бо ж щастя
як завжди
напрочуд до Тебе близько
16 червня 2015 [04:48]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587720
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.06.2015
автор: Віктор Шупер