Прощання.


Чому  ізнов,  ти  крадеш  спокій  мій?
 Чому  ізнов,  тобі  я  не  жаданий?
 Чому  мені,  даруєш  тільки  біль?
 Чому  мені,  від  тебе  тільки  рани?

 Я  не  один,  зі  мною  тільки  ти,
 Твоє  обличчя  та  твоє  торкання.
 Та  у  руках,  зів’ялі  пелюстки,
 Та  поміж  нами,  попіл  від  кохання.

 Забудь  мене  шепочуть  спраглі  губи,  
 То  не  кохання,  тільки  лиш  біда.
 Я  не  любов,  для  тебе  тільки  згуба,
 Шукаєш  ти,  але  для  тебе  я  не  та.

 Не  та,  не  та,  ще  стежки  не  сплелись,
 Іще  кохання  доля  не  ділила.
 Ще  не  напоєна  до  вінця  чаша  сліз
 І  я  тобі  забута  та  не  мила.

 Мовчи,  мовчи,  не  треба  більше  слів,
 Забудь  мене,  як  я  тебе  благаю.
 Не  чути  …солов’їний  спів,
 Ти  став  не  тим  і  я  тебе  не  знаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587193
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2015
автор: Dema