В людей пусті холодні очі,
Злість через раз скрегоче...
Через силу посміхнулися,
Коли біда – відвернулися...
Говорять правду позаочі,
Добро кидають на обочині...
Кажуть “Воно не цінується,
З новим життям не римується”.
Живуть ніби пишуть чернетку:
Грають з життям у рулетку,
До успіху йдуть по головах,
І тріскається совість по швах,
Забувають про хороші манери...
Клеять на очі дешеві шпалери...
Люди гублять подароване життя,
Вдягають не своє, чуже взуття...
Не перетворюйся на вовкулаку -
Отримаєш потім небесну відзнаку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586837
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2015
автор: *Марічка*