Вечірня кав’ярня,
кавовий смак,
знову самотня,
я знаю, що так.
Не зміряти все
простими словами,
немає тебе,
самотність вітрами
в життя моє дме.
Кави гарячий ковток,
як спасіння,
до самих кісток
відчую тремтіння,
зроблю ще крок….
але неминуче
у відчай падіння.
Присмак куркуми,
солодкість кориці,
душі моїй струни
не грають в одинці.
Зроблю ковток ще,
з пінкою кави духмяної
змиє холодним дощем
гіркоту любові минулої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586145
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2015
автор: Ниро Вульф