А слова як вітер - раз і їх не має,
Пустота від слів міцно обіймає…
Пообіцяв, забув – істина сумна
І рветься тоненька довіри струна.
А слова як гостре лезо,
Думати не можна тверезо,
Скупі після клятв слова -
Від них болить голова.
Порожні слова як справжнє болото,
У ньому не відчуєш прозорого польоту,
Грузнеш туди всім тілом з головою,
І не відмитися криштальною водою.
Сліди від убогих слів у серці надовго,
І кожен буде вдавати із себе глухого ,
Щоб не чути ніколи несуттєвих речей,
Дивіться у вічі – не обманути нікому очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585416
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2015
автор: *Марічка*