Червоне коло зупинилось вгорі,
Вдіває вечір золоті оправи.
Вже злетіло світло першої зорі,
Та за дощем зітхнули важко трави.
Засяє небо світлом золотим,
На спраглі трави ляжуть перші роси.
Тільки земля сумує не за тим,
Суха земля дощу сьогодні просить.
Вгинається колосся на полях,
І так що край, дощу на поле треба.
Шепоче колосочками земля,
Все молиться і молиться до неба.
Парище 1998р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585147
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Василь Надвірнянський