Чи це тиша, чи це німота ?
А волога, то раптом не сльози !?!
Спорожніла чи була пуста
Душі плоть крізь спеку та морози ?
І все крихтами пелюстки часу
Несе в пам'ять вітер минучості
Близько від параної та сказу
Все шукаєм собі співзвучності
Дзеркала оминаємо кваплячись
Вкотре тонемо в плесах озер
Розхреставшись та знов ховаючись
Хто з присутніх тут більше помер
Крізь гілки, що пронизують тіло
Кіловат різносортних думок
Випускає листки, мов стріли
Наче хтось натиска на курок
І вже подих кожен – останній
І вже погляд завше – пустий
Хай минеться цей дим-туманний
Бо інакше …, німий-не живий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585098
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2015
автор: Андре Ільєн*