ТО БУЛО ЛИШ МАРЕВО

Прийду  я  в  сон  святковий
І  трішки  загадковий.
Бо  ти  ще  не  прокинувся,
Все  це  тобі  наснилося.
Таке  не  відбувалося,
Лиш  в  мріях  сподівалося.
Бо  то  було  лиш  марево,
Як  ми  літали  хмарами.
В  обіймах  покотилися,
На  нас  зірки  дивилися.
І  місяць  посміхався,
Коханням  милувався.
Я  ледь  торкнусь  пелюсткою,
Прикрию  сором  хусткою.
Ти,  розпашілий  ніжністю,
В  мені  проллєшся  вічністю.
Ми  квітами  заквітчані,
В  людських  думках  повінчані,
Чар  -  зіллячком  напоєні
І  вітром  заговорені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2015
автор: Зоя Журавка