Концентрат

Цей  сум  пронизує  до  болі,
Немов  звивається  кубло
І  де  набрати  стільки  солі,
Щоб  солити  те  нутро...

Хіба  віршів,  як  маринаду,
У  темні  залежі  буття
Разом  із  піснею  покладу
Для  серця  рівного  биття...

Гіркий  полин  уже  мов  цукор,
Тернина  -  справжній  еліксир,
Перчені  почуття  у  ступор
Не  скине  жоден  поводир...

Настояна  на  спілих  римах,
Заграє  душенька  у  такт.
Від  сліз,  що  у  чеканні  дива,
Розквітне  раптом  концентрат...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584797
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2015
автор: Мандрівник