послухай
птахи передчувають грозу
і співають натхненно
так
неначе їх спів останній
перед зникненням
з лиця землі
послухай
їх ніжні пісні
їх голос що пронизує
оцю неозору тишу
повітря тремтить
від сили
від духу
вміщеного у серці
найменшої пташки
серце б'ється
серцебиття вплітається
в пісню
щоб вона дійшла
до сердець живих
і переконала їх
що вони ще потрібні
на цій землі
птахи хочуть щоб їх спів
запам'ятався
кожному
кожному хто його
почує
навіть глухим
бо ті вміють слухати
серцем
бачити доторками
лікувати посмішками
жити квітами
проростати деревами
ставати вищими
без твердого грунту
виростаючи
в якусь непевну
не зовсім земну
доброту
все тому
що найголовнішого
не побачиш очима
і не почуєш на власні
вуха
найголовніше
завжди всередині
у міжребер'ї кожного
сходить паростками
із серця
і відчувається
лише серцем
тому заплющ очі
і просто
послухай
як спів заповзає
у вуха
вплітається в кров
і шепоче із кожної
вени
люблю
28 травня 2015 [04:22]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584583
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.05.2015
автор: Віктор Шупер