Щасливо відчувати вкотренародження.
Воно убереже від завтрасмерті.
Стративши бажання облишити все собі,
Любов стала найпершим серед усіх міфів Богом.
А кожен день – то звук твого ідеального імені,
Тільки зараз я засинаю,
Тому чую його палаючі рештки,
Які нагадують крик мертвої мови,
Яка жива у проказуванні,
Жива у тобі,
У йменнях твоїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584409
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2015
автор: Олена Ганько