Дощем дихнуло літечко,
І покотом в траву.
Зашелестіло листячко,
Живу...живу...живу.
Черпають сили квіточки,
Їм треба ще цвісти.
Прийшло спекотне літечко,
А їм рости...рости.
Вони спішать напитися
Живильної води.
А потім заквітчатися
У кетяги краси.
Хмаринки в небі зграями
Кружляють хоровод.
Їм вітерець мелодію
Наспівує на двох.
Так жаль мені хмариночку,
Заплакану й сумну.
Зажди, всміхнеться сонечко
І висушить сльозу.
Ті сльози потім росами
Впадуть у споришах.
А ця краса хай косами
Вплететься у віршах.
пр:
Ой літо, літо, літечко,
Душа моя співа.
Я просто україночка,
А навкруги краса.
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2015
автор: Зоя Журавка