Стоїть акація в цвіту,
Мов розпустила дівка коси.
А запах чути на версту.
Вдихни - і в мить впаде на коси.
Заплющу очі - поверну літа.
Немов би не було років позаду.
І я цвіту, як та весна,
Як і вона, чарую й ваблю.
І серденько тріпочеться, мов птах,
Що хоче вирватись з полону.
А за вікном акація рясна
Цвіте... І все їй ніпочому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2015
автор: Зоя Журавка