Для нас московський підібрав реєстр
Дві іпостасі – наці і холопи.
Найменшої не прикладає спроби
Своєму чванству влаштувати хрест.
Ми можемо лише поспівчувать –
У держиморд позиція непевна:
То їх пекуча дотинає ревність,
І ностальгія заважає спать.
То люта злість роздвоює жало,
Клекоче мста зневаженої баби:
« Я покладу на вас ведмежу лапу,
Щоби життя й спокою не було!»
О, в цьому добре школений сусід,
Віки чужим навчався приростати.
То Україну з пазур випускати?!
- На це і сподіватися не слід!
Шматує сарана мої поля.
Але кусок неперетравно-грубий.
Об нашу єдність поламаєш зуби
Ти, ненаситний карлик із Кремля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583462
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.05.2015
автор: stawitscky