ми втратили нашу молодість
разом із нею надію на краще
і зараз марнуємо наше теперішнє
темне як ніч у мішку
марне й пропаще
на відсутність повітря в легенях
та перебої в роботі серця
а що робити
якщо те серце
лише до однієї людини
поривається
стукає
та сміється?
що нам випити
що прийняти
щоб не чути судом у наших венах
коли кров венозна й артеріальна
уповільнюється в наших життєвих
системах
і руки холонуть не від старості -
від дому порожнього
геть пустого
у якому нас ніхто не чекає
бо не має у нас нікого
22 травня 2015 [08:11]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583305
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: Віктор Шупер