Люблю Донеччину свою!
Всім серцем я її кохаю!
Отак воно завжди буває
На рідну землю загляну:
Побачу степ, побачу річку;
Побачу небо, наче стрічку,
Кургани скіфські - все на місці,
І гордість барабаном б’є!
Люблю Донеччину свою!
Цю землю щиро я кохаю!
Шахтарський труд я поважаю,
Малесеньких дітей люблю!
Свята надія тут росте;
«надія» ж ця наша людина!
І неповторна, і єдина…
Донеччині зроби добро,
Тоді промовлять всі тобі:
«Надійний, добрий ти хлопчина» ,
А може , навіть ти – дівчина;
Бо ж головне ,ти –патріот!
Ти все зробив для України,
Для свого міста, для людини!
Люблю Донеччину свою!
Всім серцем я її кохаю
І добрим словом ізгадаю
За все , бо я тебе люблю!
Мені ж «тринадцятий минає.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58329
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.02.2008
автор: MoMaKo