Коли ввімкнувся Комп’ютер, нагріта плазма вирвалася до Монітору і стався Великий Вибух.
Початок
І Слово було у Програміста. І Слово було Програмістом. І Слово було – КОД.
І Діяло слово через ТРЬОХ : ПРОГРАМІСТ – ПРОГРАМА – «ETNTER»
Та Темрява панувала на Моніторі. І відділив Програміст Темряву від Світла. «Нуль» - «Один». І виникли перші літери.
День Перший
І Побачив Програміст зорі. І назвав їх – Пікселі. І вирішив, що красиві вони.
День Другий
І став писати Програму далі. Щоб працювала вона ефективно і намалювала на Моніторі Сушу і Воду.
І запрацювала програма.
День Третій
І Побачив Програміст, що працює Програма. І вирішив, що доки працюватиме Вона не знищить нічого.
І з’явилися на Моніторі дерева та трави. І заясніло сонце.
День Четвертий
А далі вирішив Програміст населити новий світ. І задав тварин і птахів до пейзажу.
День П’ятий.
І задумався Програміст, що ж плаї робити з Програмою, яку створив. І помітив, що не цікава вона. Передбачувана і механічна. Треба додати щось, що здатне розвиватися і змінювати всю Програму. Щоб жила власним життям.
Так з’явилася людина. Схожа на Програміста. Але назавжди замкнена в Програму.
День Шостий
І провірив Програміст Програму. І побачив, що добра вона. І нічого не робив далі.
Бо гра почалася.
День Сьомий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583104
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Траяна