Після зустрічі з «поетом»
(котрий пише матами)
Думкам аж тісно, а на серці пустка.
Людська порядність дибом здійнялась,
Коли душа, трояндова пелюстка,
В багно упала й брудом обдалась.
Стирчать у вухах слів паплюжні згустки,
Сльоза розпачливо у віях запеклась,
Коли душа, трояндова пелюстка,
В багно упала й брудом обдалась.
Буяють ницість думки і розпуста.
Похабне хамство вже й на трон звели.
І душу, мовби зібгану пелюстку,
В багно упхали й брудом полили.
© Ірина Васильківська
11.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582439
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2015
автор: Ірина Васильківська