***

Наснилося,  що  був  ти  вояком
Стрімкої  раті.  В  чаші  спорожнілі
Текли  меди,  і  сволоки  ясніли.
Та  падолист  іржавим  мідяком
Спадає  долі.  Стіни  поніміло

Кудись  відходять.  На  самому  дні
Залишилося  твого  маєстату,
Аби  дубовий  щит  в  руках  тримати,
Бо  дзвонять  гуслі.  Мерехтять  сумні
Твої  кольчуги  і  діряві  лати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581953
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Василенко Вадим