***

Камінний  дім  на  вигоні  схиливсь,
Закривши  вид  посохлим  виноградом.
Безлюдно  тут.  За  древні  палісади
Лоза  плететься  у  небесну  вись.
І  віє  спокій  старосвітським  ладом.

Не  жди  нікого.  Здавна  так  велось.
Повиті  вікна  в  білій  самотині,
Як  поторочі,  дивляться  в  долину
І  даленіють.  Виждане  тепло
Доносить  гострі  пахощі  жасмину.

І  щось  в  тобі  нуртує,  а  проте
У  цій  господі  криється  безмовність,
Як  у  тумані,  що  просторів  повен.
Ідеш  на  світ,  а  плетиво  густе
Тебе  ховає  у  темнаву  повінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581775
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Василенко Вадим