Зійде зоря я від стиду згорю,
Хоч все було зовсім не випадково.
Я не скажу тобі лихого слова,
І поглядом тобі не докорю
Ніч чомусь так швидко пролетіла,
Ти вже пішла в передранковій млі.
Поки сходило сонце на землі.
Тінь твоя ще у мені тремтіла,
Ти пішла, а я чомусь спинився.
Не піднялось в душі тонке крило,
Чи то насправді все отак було,
Чи був сон, який мені приснився.
Що було ? Нащо то комусь знати.
Ніч вже пройшла й сховала всі кінці.
Я б за тобов летів навздогінці,
Та тебе мені не наздогнати.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581510
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Василь Надвірнянський