присвячую Юлії Костюкевич
є рідні і є
найрідніша
та що зароджує
всю твою відданість
вірність і ніжність
Вона коли каже щось
весь світ завмирає
і слуха
навіть Її мовчання
доходить до серця
впадає у вуха
навіть про вроду Її
сліпучу сонячну
ніжну
кажуть не менше як
Вона дивовижна!
навіть Її посмішки
що сяють піднесеним
щастям
бачать незрячі і найсліпіші
від Її погляду оживають мертві
і злі стають значно добріші
дякую світе за те
що зустрів найніжнішу
найпотрібнішу і найріднішу
серед семи мільярдів
зовсім чужих
самотностей
14 травня 2015 [15:54]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581416
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: Віктор Шупер