АНЕСТЕЗІЯ (АНАСТАСІЯ)
Я на тебе не тримаю зла моя Анастасія
Для мене ти завжди була як анестезія
Тебе знає вся Україна і Росія
Бо ти є Каменських Анастасія
Для мене не важливо ти Заворотнюк чи Кочеткова
Приходько а чи Волочкова
Навіть якщо ти просто Жмур-Каменських Настя
Мені і цього вистачає для повного щастя
З кожним днем я розумію
Що втрачаю свою мрію
Що нічого для тебе я не значу
Що ніколи тебе я не побачу
А я так хотів хотів з тобою бути
Та доведеться мені про все забути
Бо ти не знаєш як мене навіть звати
Ти не знаєш і не хочеш знати
Адже воно тобі навіщо я тебе розумію
А тому нав'язуватися тобі не смію
Та знаєш як на душі у мене боляче
Бо поруч стіна холодна а не твоє плече
Я тобою хворий а ліків не маю
Я тебе люблю а под(Р)у(Ж)шку обіймаю
Бо знайомі з тобою ми заочно
Тож не зустрінемось ніколи знаю точно
Знаю що ніколи знаю та що вдію
Вірю що останньою вмирає лиш надія
Вірю і надіюся що любиш
Хоч знаю що моєю ти не будеш
Та все одно я жду свою Анастасію
Як люди ждуть Месію
Хоч знаю що ніхто мені тут не поможе
Але все одно я думаю а може... а може...
Автор: Михаил Стан, с. Угля, 27 октября 2011 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2015
автор: Міша Стан