Чаклує серце магія паперу


               Поезії



Чаклує  серце  магія  паперу.
Я  сам  собі  –  і  цензор,  і  суддя.
Невільник  менш  прикутий  до  галери,
Аніж  до  тебе,  чародійко,  я  .

І  пензлик  налаштовано  сумлінно,
І  фарби  –  щонайтонших  почуттів.
Але  на  Слові  світ  зійшовся  клином,
І  образи  усе  не  ті,  не  ті…

Яким  бальзамом  напоїти  мову,
Який  вселити  життєсяйний  дар,
Щоб  вабив  вірш,  як  вабить  Казанову  –
Що  у  літах  –  коханка  молода?

І  вже  для  мене  не  існують  будні,
І  я  уже  належу  не  собі…
Нехай  шторми  чатують  і  Бермуди  –
Мій  курс  лежить  до  острова  скарбІв.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581300
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2015
автор: stawitscky