Що світ живе для мене,
Що любить все і всіх,
Що щастям наповнене
Не буде знати гріх,
Не буде сиріт, болі,
Пиятика піде,
Кохання заспокоїть,
Бо щастя віднайде,
Що навкруги цвітіння,
І душ, і дум блакить,
Що матиму уміння
Єднати в коло всіх,
Що чорні злії сили
Відійдуть в інший час,
Що матері щасливі,
До мрій веде Парнас…
Намріяла багато—
З наївності те йшло.
Тепер на краю страти.
Що було, відплило…
Там золотаві далі,
Там квіток передзвін,
Роки щастя відтяли,
Що йшло з усіх сторі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581126
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: seroglazka