Не знала я, що духом я слабка,
Що із спокусою боротися не зможу,
І часом думаю, що я така одна,
Коли грішу, то думати не хочу.
А згодом в роздумах одна, без сну,
В думках верчу усе, що натворила,
Шепочу Богу, що нікчемно я грішу,
В душі тягар, що знову так вчинила.
В страху молюсь і каюся в сльозах,
Господній хрест безпам’яті цілую,
Та знов спокуса не іде одна,
І свою працю каяття марную.
Безглуздо знову падаю у гріх,
Неначе каяття в душі не маю,
Якщо колись в раю, я стану на поріг,
Чи оправдає щось мене.. не знаю.
Лю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581101
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2015
автор: Лю