Асфальт душі стриножив розум,
Порвав всi струни спiвчуття,
А також рiд людський вiдразу
Позбавив вольностей життя.
Асфальтом душ покрилось мiсто,
Дiйшло вже навiдь до села,
Щоби i там було все чисто,
Душа б на волі не жила.
Асфальтом душ крокує влада
Народ, що має за рабiв,
Асфальти душ то їй вiдрада,
Бо всi мовчать, щоб не зробив.
Зшкреби з душi асфальту сiрiсть,
Збагни що ти природи суть,
Твори любові милу щирiсть,
Привілля правди не забудь.
27.06.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580227
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Георгій Федорович