Життя – це спалах,
Тривалістю у яскраве горіння,
Що не світилось –
Стирається, як й не було.
Можна прожити
До чолосивіння, тілостаріння –
Спалахів мізер.
Рутиною днів замело,
Як на зло,
Всі негативи,
Що впали у битві з пам'ятю в сіре;
Те залишилось,
В паланні що рясно цвіло.
Можна прожити
Метеликом, у меті до світила
Вічне горіння
Жорстоко його обпекло.
Як на зло…
Життя - це спалах,
Яскравих світлин й буденних сюжетів
Це поєднання
( всього, в чому серце жило).
Доля – художник,
І кожен відтінок грає в портреті.
В ДНІВ ГАЛЕРЕЇ
УСЕ НЕОБХІДНИМ БУЛО –
НЕ НА ЗЛО!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579777
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Серафима Пант