Все тепер змінилося, і часи і люди,
Так як було раньше вже тепер не буде.
Більше вже не вийде спозаранку мати,
У садок вишневий доокола хати.
Проминули роки , вже тепер ми знаєм,
Що є найдорожче , що ціни немає.
Молимось , матусю , ще прийди на трішки,
Поверни додому з білої доріжки.
Без тебе матусю в нас немає свята,
І сумна без тебе стала наша хата.
Ти нас своїх діток так любила змалку,
Більше не приходиш , чи ж тобі не жалко.
Ти нас так любила солодко й нестерпно,
Чи ж тепер навіки твоє серце стерпло.
Приходи матусю стежечкою . краєм,
Ми тебе рідненька все ще всі чекаєм.
Бабче 2010р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579766
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Василь Надвірнянський