Я твої розділив печалі
І на двох поділив твій страх.
І твій погляд, в омріяні далі,
Не будив в мені здавлений жах.
Понад небом ти надто літала,
Надто суму багато в очах
І слова, які більше мовчали
Я читав на плакучих вустах.
Може світ не такий вже і добрий,
Може люди гнітять в простоті.
Та є ми, у ласкавому травні
І мелодії світу в тобі.
Може десь під небом і краще.
Може ні. Це ще рано пізнать.
Та ти прагнеш від мене. Одначе,
Твої крила не буду ламать.
Ти лети, що ж мені залишилось!
Досягай, здобувай і не плач,
Твердо знай, що у мене єдина
Із тобою на серці печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579383
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2015
автор: Андрій Булакевич