Ти знищив все юне і живе в моєму тілі
Тепер руйнуєш мури,нищиш барикади
Разом побудувати ми нічого не зуміли
І після всього лиш шукаємо розради
Скажи чи варто намагатися було нам
Хотіти кожен раз і знищувати запал
Незрозуміло все й нема подяки снам
Лиш буду пам`ятати твій чудовий запах
Все майже так зараз як рік тому назад
Короткі зустрічі, розмови, інтим і ранок
Цього замало,душа вже не квітучий сад
Замало слів чомусь сказали на останок
Хоч не кінець ще,просто перемир`я
Так як завжди,вже звикла й розумію
Лишається складати долю у сузір`я
Де ж той з ким я таки зробити це зумію
30.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578937
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Катя Казанцева