Трояндою серце цвіте на весні -
Трояндою за гратами.
Немов лелека в чужині,
Блукає поміж хатами.
Шукає виходу вона,
Щоб полетіти в небо.
Рідненького свого нема,
А іншого не треба.
Немов змарнілий океан
Без сонця і без неба.
Лише могучій ураган
Здіймає хвилі в небо.
Здіймає хвилі і кида -
Для нього це потреба.
Тому що просто це вода,
Й гадати тут не треба.
Немов є музика в тиші
Чудова, ніжна, вільна,
А ти сьогодні у глуші -
Самотня й божевільна.
І не почуєш ти її,
Ні звуку не почуєш.
Тому що ти є у глуші,
Про що і так жалкуєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578863
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Франко Наталія