Переорано думи
Плугом честі і совісті.
Квилять чайками струни
В недокінченій повісті.
Серце – в тисячі скалок.
Чи зібрати для вічності?
Чи чекати світанок
Після ночі магічності?
На останнє жевріння
Ллються камені-присуди.
Рвати? Рвати з корінням
Те, що зрошене Тисою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)