Рожеві хмари угорі,
І очі, очі – якорі,
Мене до першої зорі,
Не відпускали.
І сині погляди з під вій,
Мені навіювали мрій,
Ногам наказували – стій,
І ноги мої застигали.
І не подітися ніде,
А серце в грудях аж гуде,
Я вже не знаю що буде,
Пульсує в жилах кров гаряча.
А погляд б’є мене у прах,
І та усмішка на губах,
І красота така, аж страх,
Очам те бачить.
Стискає погляду петля,
І захиталася земля,
І мов на крилах журавля,
Душа злетіла.
За нею я іду на зліт,
Вже піді мною цілий світ,
І серце наче динаміт,
Зриває тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578467
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2015
автор: Василь Надвірнянський