Дзвонить вечір лункими зорями,
І вітер вертить вітряки.
Ти за далями неозорими,
Я дійду туди все – таки.
На далекий світ ще подивлюся,
Де очей твоїх синій дим.
Надивуюся, налюбуюся,
Знову стану я молодим.
А де смереками лапатими,
Вже повкривалися кряжі.
Там над горами, над Карпатами,
Зорі світяться мов коржі.
Я знайду десь там ясну зіроньку,
І ще невидану красу.
На святковий день, на неділеньку.
ЇЇ вплету тобі в косу.
Буде цілий світ дивуватися,
Як засвітиться та зоря.
І пишатися й милуватися,
вже лиш тобою буду я.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578445
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2015
автор: Василь Надвірнянський