Все життя я шукав тебе, весно,
У пісках Кара-Кумів, в тайзі,
На просторах безкрайньої тундри,
На гірській кам’янистій стезі.
Та зустрів я лише тебе, весно,
В сивій осені мого життя.
В вир весняний кохання я кинувсь
Без вагання і без каяття.
Твою усмішку бачу манливу,
Відчуваю тепло твоїх рук,
Припадаю губами до тебе,
Ловлю слова божественний звук.
Ти травневим усміхненим садом
Розлилася у серці моїм,
Повна ніжності, юна богиня,
Я навіки залишусь твоїм.
Тільки жаль, що зустрів тебе, весно,
В пізній осені мого життя.
Я хотів би вернуть свою юність,
Та немає назад вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578386
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2015
автор: Володимир Бабієнко