Тобою сню, праотчий край, моє Полісся,
живу тобою в снах і наяву.
Чуттями чистими у славі дух вознісся
Де Бог вінчає у віках твою главу.
*
Тобою сню.
Ти в моїм серці й думах.
Твій вічний поклик завжди у мені
Звучить любов’ю у сердечних струнах
І пам’яттю поліської рідні.
*
Переливаються у мову солов’їну
Найкращі, Щонаймиліші звуки.
Де, у яких краях такі зустріну,
Щоб душу тішили у час розлуки?
*
Коли ж надходить довгожданий зустрічі світанок,
тоді я знов стаю частинкою тебе.
Вливаюся в Полісся добрий ранок,
У твоє лоно віддаю себе.
*
Моя Земля! Мій Рай! Мій тихий спомин!
Тут заліковую усі свої жалі.
В моїм житті ти – живодайний промінь,
Ти – коровай святковий на столі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578096
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Едельвейс137