Я вибір сьогодні зробила -
Неначе ним себе добила.
Безжально ним себе убила,
А все одно його зробила.
Зробила, плачу, скаженію…
Але інакше я не вмію.
Я не прощу собі ніколи,
Руйнуючи все навколо.
Так важко болісно далося,
Але мені чомусь здалося -
Інакше жити я не зможу,
Сама себе не переможу.
Не зможу я дивитись в очі,
Навіть при самій темній ночі,
Навіть коли погаснуть зорі,
Не зможу жити я в укорі.
Не зможу дітям пояснити,
Що так не бажано робити.
Тому що можна оступитись,
Безповоротно помилитись.
Одного разу помилитись -
І можна в прірву покотитись.
Можна зубожити душею
І попрощатися із нею.
Тому що вона не пробачить,
Коли тебе таку побачить…
Замкнеться і втече подалі.
Як буду жити я надалі?
Як буду я радіти сонцю?
Що заглядає у віконце.
Якщо душа твоя тікає
І повертатися не має.
Такий важкий болючий вибір
Із сили геть безжально вибив.
Але при наймі буде чесно,
Хоча й звучить занадто лестно.
Душа твоя буде з тобою,
А ти залишишся собою.
Занадто важко і болюче
Робити вибір неминучій.
Робити вибір, що лягає
В основу принципів твоїх.
Які тобі допомагають,
Людиной буть в очах своїх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578045
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2015
автор: Франко Наталія