Чомусь так важко на душі,
Неначе небо впало.
Відкрила очі у тиші,
Але зовсім не вдало.
Відкрила очі я тоді,
Коли слова мовчали.
Відкрила очі у тиші,
Але зовсім не вдало.
Невдало гасло все навкруг,
І небо, зорі, сонце…
Немов ламаючий недуг,
Заходить у віконце.
Заходить у вікно твоє -
І забирає душу.
Кричущим шепотом твоїм
Повторює: «Я мушу!»
І ці слова через роки -
Повторюєш ти в’яло.
Немов залізнії гаки,
Все тіло розіп’яли.
Навчання мушу закінчити
І бажано з відзнакою.
І до роботи приступити
З державною ознакою.
Коханою я мушу стати -
Усім вітрам на заздрість.
І відсіч усім маю дати,
Не дозволяти жалість.
Дружиною я мушу стати,
Такою, як у книжках.
І любляча і гарна мати,
Що шиє, в’яже нишком.
Я мушу доньку народити,
Навчить життю і ласки.
Смачний обід навчить варити,
Навчить приймать поразки.
Я мушу сину пояснити,
Що жити геть не легко.
Не легко з совістю дружити,
Буває це нестерпно.
Навчити їх бути людьми,
Приймати рішення дорослі,
Свою щоб гідність берегли -
Бо юність вже на носі.
Тепло родини зберегти
І вогнище сімейне.
І таємниці навіки,
Довірені відчайні
І так пройде десяток літ,
Ти мусиш, мусиш, мусиш.
І чуєш ріжучий отвіт:
«Нічого вже не мусиш!»
Не мусиш ти уже любити.
А чи було кохання?
І як з усім подальше жити?
Виникнуть питання.
Тому, що зараз він живе
Не своїм коханням.
Присутність діток береже,
З ночі і до рання.
Чи маєш право ти тепер
На іншого дивитись?
Немов живцем всю шкіру здер…
Якби не помилитись!
Чи маєш право покохати,
Безмежно і бездонно?
Ти хочеш в себе запитати
Тихо і монотонно.
Але слова, як і думки,
Неначе вмерли миттю,
Неначе вмерли навкруги
Всі птахи, трави, квіти…
І ти сидиш сама в тиші,
А очі тихо плачуть.
Самотність є в твоїй душі,
Але її не бачать…
Не бачать рідні і близькі,
Її не бачать діти.
Ти гониш думи боязкі,
Немов зриваєш квіти.
Зриваєш квіти у душі,
Своїй душі ранимій,
Тому ридаєш у тиші,
Понурюючись в іній.
Береться коркою душа
Холодного цинізму.
Не залишаючи тобі,
Ні краплі оптимізму.
Чомусь так важко на душі,
Неначе небо впало.
Відкрила очі у тиші,
Але зовсім не вдало…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577849
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Франко Наталія