ХВОРІ ПАРАЗИТИ
Невже на світі є ще паразити,
Зрадники святого, жерці пустелі .
Що можуть право жити заразити,
Звалити стіні й стелі у оселі.
На їх управу скаржитись безсило,
Біду тяжку ховати у страждання .
До трону їх потвора запросила,
Що має дух зміїного палання .
Жага його немов чума в жупані,
Жахи заводе на покору й смуту.
Вони з гніздівля віроломно гнані,
В юрбу закуту на загибель люту.
У них зрадливі трупоїдні очі,
На погляд їм лад і раду не даси.
Бо мають прагнення до зла охоче ,
Налите кров’ю з лютої краси.
Ідуть потайно з трутою гіркою,
Огнем таврують вияви одчаю.
Ведуть себе розбещено з лихвою,
Життя святе у пекло заганяють.
Зрошені в гнізді хворі паразити,
Шалені наповал в лапах чужака ,
Готові світ напастю заразити,
Щоб за зраду потішати вожака.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577222
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2015
автор: davud