Я хочу чути градус твого тіла
І запах його не крізь огорожу.
Я вчора щось про ненависть пихтіла?
Ну, як тебе ненавидіти можу?
Уже в бетон залиті були жили.
Та знову зм’якли, сум понісся кров’ю.
Не можу тебе викреслити, милий.
І як це зветься, коли не любов’ю?
До тебе рвусь, як лебідь до лебідки,
Немов навесні яблуня до неба.
В теплі твоїм скупатися б … хоч зрідка.
І щастя мені більшого не треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)